Перейти до змісту
Домашня сторінка
Домашня сторінкаНаша історіяПроєктиОтримати книгуБібліотекаМережа

Урок із базової економіки: Том купує автомобіль у Гаррі

Т. Норманом Ван Котт
1 січня 1970 р.

Том прийшов на авторинок, де продаються автомобілі з пробігом. Гаррі хоче продати свого «залізного коня». Том і Гаррі зупинились на ціні 7500 $. Том отримує машину Гаррі, а Гаррі — 7500 $ від Тома. Імовірніше, Том цінує автомобіль понад усі інші альтернативи вартістю 7500 $. Аналогічно, Гаррі цінує можливості, які дадуть йому 7500 $, понад свою машину. Обидва виграють — і Том, і Гаррі. Наскільки ця угода була вдалою для них? Том отримав різницю між практичною цінністю, яку він надає автомобілю, і 7500 $. Гаррі отримав різницю між практичною цінністю, яку для нього мають 7500 $, і вартістю автомобіля. Але вигода від угоди для Тома й Гаррі не має бути однаковою — кожен отримує своє. Тут усе зрозуміло, але що якщо перевести цей приклад у площину імпорту й експорту на рівні країни?

«Зверніть увагу: метою для Тома й Гаррі є імпорт, а не експорт, що використовується для отримання імпорту»

Том «експортує» 7500 $ та «імпортує» автомобіль, а Гаррі «експортує» автомобіль та «імпортує» 7500 $. Однак, оскільки практична цінність, яку Том отримує від автомобіля, перевищує 7500 $, дійсний імпорт перевищує 7500 $. Аналогічно й для Гаррі, практична цінність, яку він приписує своєму грошовому імпорту, перевищує 7500 $, отже, він справді імпортує понад 7500 $.

По суті, Том і Гаррі обидва мають дефіцит торговельного балансу — не в бухгалтерському, а в економічному значенні. Якби вони не мали дефіциту, торгівля б не велася! Дефіцит Тома — це різниця між практичною цінністю імпортованого ним автомобіля й сумою 7500 $, яку він експортує, щоб заплатити за авто. Дефіцит Гаррі — це різниця між практичною цінністю 7500 $, що імпортуються, і автомобілем, який він продає за 7500 $.

«…стара байка нашої ділової та економічної культури розглядає експорт як внутрішньо вигідний…»

Зверніть увагу, що метою Тома й Гаррі є імпорт, який вони отримують, а не експорт, який використовується для отримання імпорту. Без імпорту в тому експорті немає нічого внутрішньо вигідного. Справді, якби Том експортував лише 7500 $, не купуючи автомобіль, він був би в гіршому становищі, як і Гаррі, якби той лише експортував автомобіль, не імпортуючи 7500 $.

Останнє уточнення важливе тому, що в нашій діловій та економічній культурі експорт вважається виключно вигідним, а імпорт у кращому випадку приймається неохоче. Така культура добре простежується з прикладу міжнародних переговорів, метою яких є розширення міжнародної торгівлі. Дії на переговорах, які розширюють доступ до імпорту, називаються «поступками». Іншими словами, надання людям дозволу імпортувати більше — це розмінна монета для отримання порівнянних іноземних поступок для американського експорту.

Якщо застосувати цю викривлену логіку до нашого прикладу, Том неохоче б погоджувався купити автомобіль Гаррі, пропонуючи суму понад обумовлені 7500 $, щоб експортувати більше. А Гаррі, своєю чергою, мав би наполягати на нижчій ціні, щоб імпортувати менше. Логічно? Зовсім ні. Насправді така поведінка — шлях до фінансової катастрофи. Якщо вони вестимуть свої особисті справи відповідно до цієї ділової та економічної культури, то в результаті обоє опиняться без житла, одягу, їжі та засобів до існування (якщо не помруть).

Ідеологи й поширювачі цієї ділової та економічної культури, подібно до Тома й Гаррі, організовують особисті справи не за тими принципами, які вони радять своїй країні. Їхні дії говорять самі за себе так голосно, що ми можемо перестати прислухатися до їхніх фальшивих аргументів.

Ця стаття люб'язно надана Т. Норманом Ван Коттом та Фондом економічної освіти на умовах міжнародної ліцензії Creative Commons Attribution 4.0. Оригінал можна знайти тут.